тінь

-і, ж.

1) Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. || Зображення такого відбитку в живопису; місце, що зображує на малюнку, картині найменш освітлену частину, ділянку чого-небудь. || кого, чия, перен. Про того, хто ніколи не покидає іншого, завжди буває з ним разом.

2) тільки одн. Місце, закрите чим-небудь від променів сонця, сяйва місяця або іншого джерела світла; затінений простір. || чого. Місце, затінене чим-небудь. || Частина приміщення, куди не доходить світло.

3) Темрява, морок. || чого. Темрява ночі, вечора і т. ін.

4) Темний відтінок на чому-небудь. || перен. Непорозуміння у взаєминах між ким-небудь.

5) перен. Відбиття внутрішнього стану (турботи, тривоги, гніву, смутку і т. ін.) на обличчі, в очах людини. || чого. Вираз, зовнішній прояв якого-небудь почуття, стану людини (звичайно смутного, тривожного).

6) перен. Ледве вловимий слід, найменша ознака чого-небудь, натяк на наявність чогось.

7) Невиразні в темряві, за поганої видимості обриси людини, тварини або предмета; силует.

8) Привид, примара. || міф. Дух, душа померлого. || перен. Про кого-небудь виснаженого, дуже блідого, схудлого, хто нагадує привид, примару. || перен. Образ кого-, чого-небудь, що тримається чи з'являється в пам'яті. || перен. Уживається як символ незабутніх дій, досягнень чи здобутків діяльності кого-небудь померлого, загиблого.